Індекс споживчих цін (CPI) — це показник, який вимірює зміну середнього рівня цін на стандартний кошик товарів і послуг, які купують домогосподарства. До цього кошика входять продукти харчування, житло, транспорт, медицина, енергія, одяг та інші витрати.

Розрахунок CPI відбувається шляхом порівняння вартості цього кошика товарів у поточному періоді з його вартістю у базовому періоді. Отримана різниця показує темп інфляції.

Формально CPI розраховується як:
CPI = (вартість кошика в поточному періоді / вартість кошика в базовому періоді) × 100

Цей показник відображає, наскільки зростає або падає купівельна спроможність грошей. Центральні банки активно використовують CPI для оцінки інфляції та прийняття рішень щодо процентних ставок.

Вищий за прогноз CPI зазвичай підтримує валюту, якщо ринок починає закладати жорсткішу політику центрального банку.

Core CPI — це показник інфляції, який розраховується так само як CPI, але без урахування найбільш волатильних компонентів, таких як енергія та продукти харчування.

Причина такого виключення полягає в тому, що ціни на енергоносії та продовольство часто змінюються через тимчасові фактори і можуть спотворювати реальну картину інфляційного тиску.

Core CPI дозволяє оцінити більш стабільну та довгострокову тенденцію інфляції, яку центральні банки вважають більш важливою для монетарної політики.

Core CPI часто важливіший за headline CPI, бо показує, наскільки інфляція є стійкою, а не разовою.

Індекс цін виробників (PPI) показує зміну цін на товари та послуги на рівні виробників, тобто до того моменту, як ці товари потрапляють до кінцевого споживача.

PPI вимірює середню зміну цін, які отримують виробники за свою продукцію на різних етапах виробничого ланцюга.

PPI часто розглядається як випереджальний індикатор CPI, оскільки підвищення витрат виробників з часом може передаватися на кінцеві ціни для споживачів.

Сильніший PPI може підказувати, що витрати виробників згодом будуть перекладені на споживача.

GDP (Gross Domestic Product) — це загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених в економіці за певний період.

Темп зростання GDP показує, наскільки швидко економіка розширюється або скорочується.

GDP може розраховуватися трьома методами: через виробництво, доходи або витрати. Найчастіше використовується підхід:
GDP = Consumption + Investment + Government spending + (Exports − Imports)

Темп зростання GDP показує зміну цього показника у відсотках порівняно з попереднім періодом.

Сильніший GDP може підтримати валюту через очікування сильнішого зростання і меншу ймовірність швидких знижень ставок.

Retail Sales показує зміну обсягу продажів у секторі роздрібної торгівлі.

До роздрібної торгівлі входять продажі товарів кінцевим споживачам через магазини, онлайн-платформи та інші канали.

Цей показник вимірюється через опитування та статистику продажів компаній у роздрібному секторі.

Retail Sales є важливим індикатором, оскільки споживчі витрати становлять значну частину GDP у більшості розвинених економік.

Сильні Retail Sales зазвичай означають стійкий попит і можуть підтримувати очікування сильнішого зростання.

Trade Balance — це різниця між експортом та імпортом товарів і послуг країни.

Trade Balance = Exports − Imports

Якщо експорт перевищує імпорт, країна має профіцит торгового балансу. Якщо імпорт перевищує експорт, формується дефіцит.

Цей показник відображає зовнішню конкурентоспроможність економіки та впливає на попит на національну валюту.

Сильніший торговий баланс або менший дефіцит можуть бути підтримкою для валюти, особливо в середньостроковій перспективі.

Non-Farm Payrolls — це показник зміни кількості зайнятих у США, який виключає працівників сільського господарства, державних служб, домашніх працівників та деякі інші категорії.

Дані збираються через опитування підприємств і відображають зміну кількості робочих місць у приватному секторі економіки.

NFP є ключовим показником стану ринку праці та економічної активності.

NFP одночасно впливає на оцінку ринком зростання, стану ринку праці, зарплат і очікувань щодо політики ФРС.

Рівень безробіття показує частку робочої сили, яка активно шукає роботу, але не має її.

Формула:
Unemployment Rate = (кількість безробітних / загальна робоча сила) × 100

Робоча сила включає лише тих людей, які або працюють, або активно шукають роботу.

Нижчий за прогноз рівень безробіття зазвичай означає сильніший ринок праці і може підтримувати валюту.

Average Hourly Earnings показує середній рівень погодинної заробітної плати працівників.

Показник розраховується як середня зарплата за годину праці у всіх секторах економіки.

Зростання цього показника означає збільшення витрат роботодавців на працю і може сигналізувати про майбутній інфляційний тиск.

Вищі зарплати можуть сприйматися як більш hawkish сигнал для ставок, якщо ринок боїться стійкої інфляції.

Interest Rate Decision — це рішення центрального банку щодо ключової процентної ставки.

Ця ставка визначає вартість кредитів у фінансовій системі та впливає на ставки банківських кредитів, дохідність облігацій, інфляцію та економічну активність.

Центральні банки змінюють ставки для контролю інфляції та підтримки стабільного економічного зростання.

Навіть якщо ставку не змінюють, тон заяви може суттєво змінити напрямок валюти.

Manufacturing PMI — це індекс ділової активності у виробничому секторі.

Показник базується на опитуванні менеджерів закупівель підприємств щодо нових замовлень, виробництва, зайнятості, запасів і цін.

Індекс розраховується як дифузійний індекс. Значення вище 50 означає розширення сектору, нижче 50 — скорочення.

Це ранній індикатор економічної активності, замовлень, зайнятості та цінового тиску.

Services PMI вимірює ділову активність у сфері послуг.

Методологія подібна до Manufacturing PMI, але охоплює фінансові послуги, транспорт, торгівлю, туризм, ІТ та інші галузі.

Оскільки сектор послуг у багатьох економіках становить більшу частину GDP, цей показник є дуже важливим індикатором економічного циклу.

Для багатьох економік саме Services PMI може бути навіть важливішим за Manufacturing PMI.

Consumer Confidence — це індекс, який вимірює рівень оптимізму споживачів щодо стану економіки.

Дані отримуються через опитування домогосподарств. Учасників запитують про оцінку поточного економічного стану, очікування щодо доходів, зайнятості та майбутніх витрат.

Високий рівень довіри споживачів зазвичай означає більшу готовність витрачати гроші, що підтримує економічне зростання.

Вища впевненість споживачів може підтримувати очікування щодо майбутніх витрат і економічного зростання.